Швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій у другій половині ХХ сторіччя докорінно змінив оточуючий світ, привів до нових, нечуваних можливостей розвитку людської цивілізації. Провідні країни світу стали на шлях переходу до нового етапу розвитку суспільства, наступного за постіндустріальним - етапу інформаційного суспільства, головним змістом якого є діяльність людей, що пов'язана з отриманням, обробкою та створенням інформації. Інформаційно-комунікаційні технології стали чи не головним інструментом розвитку сучасної ринкової економіки, вони кардинальним чином впливають на політичні процеси у всьому світі. В таких умовах проблема захисту неправомірного використання комп'ютерних програм в Україні стоїть надзвичайно гостро. Шкоду для держави, яку завдає піратство, навіть важко оцінити, тому що втрати лежать в декількох площинах.Економічними складовими таких втрат є: зменшення податкових надходжень, втрати на митних зборах і платежах, втрати від збоїв в системах, керованих неналежним програмним забезпеченням, нестворені робочі місця, від'їзд із країни високоінтелектуальних кадрів, зменшення інвестиційної привабливості країни, міжнародні економічні санкції. Морально-політичними: втрата авторитету держави на міжнародній арені, втрата довіри та поваги до держави з боку громадян, формування в суспільстві правового нігілізму, зневажливе ставлення до результатів чужої праці, і відповідне зникнення стимулів до інтелектуальної праці взагалі.
Крім того, питання порушення прав інтелектуальної власності в нашій державі, і насамперед, значний рівень використання неліцензійних комп'ютерних програм, останнім часом активно обговорюється як суттєва перепона для інтеграційних сподівань України. Міжнародні організації уважно спостерігають за кроками українського уряду по забезпеченню охорони об'єктів інтелектуальної власності та будуть приймати рішення про членство України в міжнародних організаціях з урахуванням послідовності позиції країни в здійсненні заходів з наближення держави до загальноєвропейських вимог та стандартів.
Проблема використання нелегального програмного забезпечення з’явилась відносно недавно, хоча сама законодавча база формувалась досить давно, так 23 грудня 1993 року Україна, як правонаступниця СРСР ратифікувала Всесвітню конвенцію про авторське право 1952 року, в той же день Верховна Рада прийняла Закон “Про авторське право і суміжні права”, проте лише з прийняттям нового Кримінального Кодексу, що вступив в дію 1 вересня 2001 року, Україна серйозно зайнялась боротьбою з нелегальним використанням комп’ютерних програм: була прийнята нова редакція Закону “Про авторське право і суміжні права”, в 2002 році Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням, в 2003 році Міністерство освіти та науки прийняло Постанову Про утворення Реєстру виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, а з 1 січня 2004 почав діяти новий Цивільний Кодекс, де заклались основи цивільного захисту авторського права.
Національна нормативно-правова база постійно розвивається та удосконалюється. Внесення змін до діючого законодавства перш за все пов'язано із необхідністю виконання зобов'язань України, що випливають з міжнародних договорів, до яких приєдналась і має намір приєднатися Україна. І хоча з законодавчої точки зору захист комп'ютерних програм в Україні відповідає вимогам, прийнятим в світі, реальний стан речей залишає бажати кращого.
Основними причинами широкого використання в країні неліцензійного програмного забезпечення е недосконалість нормативно-правової бази, несприятливі умови розвитку ринку інформаційних технологій, відсутність негативного ставлення у суспільстві до нелегального використання програмного забезпечення та неспроможність більшої частини населення придбати легальне програмне забезпечення через його високу ціну тощо.
Проблема протидії злочинам, пов'язаним з посяганням на права інтелектуальної власності, сьогодні дуже актуальна. Гостро відчувається відсутність правової освіти громадян стосовно авторського права, відчуття безкарності у всіх суб’єктів пов'язаних з порушеннями авторських і суміжних прав, а також відсутність у правоохоронних органів чіткої методики перевірки комп’ютерної техніки на предмет нелегального поширення та використання програмного забезпечення. У ситуації, що склалася, головне – забезпечити правильне поєднання інтересів автора твору, з погляду їх достатньої винагороди, і інтересів всього суспільства.
Єдиним виходом з поставної проблеми на даний момент являється легалізація програмного забезпечення та цілковита відмова від його нелегального використання. Зараз на ринку України працюють підприємства, основним напрямком діяльності яких є “аудит програмного забезпечення” куди входить виявлення в установах та організаціях нелегально використовуваних програм та створення найоптимальнішої схеми легалізації усіх необхідних програм.
Для посилення протидії правопорушення у сфері програмного забезпечення необхідне удосконалення нормативно-правової бази, кодифікувати усю нормативно-правову базу, що стосується авторського права, вирішення питань кадрового забезпечення протидії правопорушенням, пов'язаним з комп'ютерним піратством, налагодження співпраці з міжнародними організаціями.
Джерела:
http://www.microsoft.com/isapi
Розпорядження Кабінету Міністрів України Про затвердження Концепції легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням від 15 травня 2002 р. N 247-р
Мельников В. Піратство як злочин у галузі авторського права та суміжних прав: погляд на проблему // Право України, 2003. - № 4. – С.72
Немає коментарів:
Дописати коментар