Розраховуємо інфляційні та 3% річних правильно

Окрім неустойки кредитор має право подати вимогу до боржника про сплату останнім інфляційних витрат та 3% річних, ці суми не встановлюються договором, а забезпечуються Законом.

Так, у  відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Хоча Господарським кодексом такі виплати і не передбачені, проте вказані  норми Цивільного кодексу застосовуються до відносин між юридичними особами.

Детальні роз’яснення для розрахунку інфляційних вміщені у Листі Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997 «Рекомендаціївідносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» та Роз’яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/223 від 12.05.1999 «Продеякі питання, пов’язані з застосуванням індексу інфляції».

Для у узагальнення вказаних рекомендацій приведу приклади нарахування інфляційних витрат.

Перш за все звертаю увагу, що інфляційні витрати не нараховуються на:

- зобов’язання в іноземній валюті;

- заборгованість з послуг ЖКГ ;

- грошову суму на яку вже були нараховані інфляційні витрати;

- зобов’язання, з моменту виникнення яких пройшло більше трьох років.

Розмір щомісячної інфляції розміщується в «Урядовому кур’єрі», проте, оперативну інформацію щодо індексу інфляції можна знайти тут.

Розрахунок інфляційних:

Приклад:

ТзОВ «1» заборгувало нашому підприємству 25000 гривень.

Кінцевий строк виконання грошового зобов’язання 05 січня 2011 року.

Строком на 15 вересня 2011 року зобов’язання не виконано.

Загальний відсоток інфляції розраховується шляхом множення усіх показників інфляції за період:

101.0% х 100,9% х 101,4% х 101,3% х 100,8% х 100,4 х 98,7% х 99,6% х 100,1% = 104,24%

Суму інфляції розраховуємо за формулою:

(Сума боргу х процент інфляції) – сума боргу

(25000 грн. х 104,24%) – 25000 = 1060 гривень  00 копійок.

Розрахунок 3% річних

Приклад:

З 05 січня 2011 року (кінцевий термін виконання зобов’язання) ТзОВ «1» заборгувало нашому підприємству 25000 гривень.

Станом на 15 вересня 2011 року борг не сплачений.

Рахуємо кількість прострочених днів виконання зобов’язання починаючи з 05 січня 2011 року та закінчуючи з 15 вересня 2012 року, таких днів – 254 календарних дня.

Вираховуємо розмір 3% річних:

(3% Х суму боргу Х кількість прострочених днів)  / 365 (кількість днів у році)

(3% Х 25000 Х 254) / 365 = 521 гривня 91 копійка.

Розраховуємо пеню правильно

Досить часто виникає ситуація коли треба нарахувати пеню, або перевірити правильність розрахунку пені кредиторами, про теоретичні аспекти розрахунку пені я вже розповідав у своїй статті тут (раджу спершу прочитати її), тепер хочу звернути увагу на її практичний аспект, а саме на розрахунок.

Спершу не забуваємо, що пеня стягується за останніх 6 місяців, а строк позовної давності на стягнення пені становить один рік, сам розмір пені повинен становити не більше подвійної облікової ставки НБУ, тобто на сьогоднішній день (29/11/2012) – 0,041% за один календарний день.

Перший приклад:

З 01 червня 2012 року (кінцевий термін виконання зобов’язання) ТзОВ «Топаз» заборгувало нашому підприємству 25000 гривень.

Сьогодні 29 листопада 2012 року

Отже сума боргу становить 25000

Рахуємо кількість прострочених днів виконання зобов’язання починаючи з 02 червня 2012 року та закінчуючи з 29 листопада 29012 року, таких днів – 181 календарний день.

Вираховуємо розмір пені:

(Коефіцієнт пені Х суму боргу Х кількість прострочених днів) / 100

(0,041 Х 25000 Х 181) : 100 = 1855 грн. 25 копійок

Другий приклад:

З 01 червня 2012 року (кінцевий термін виконання зобов’язання) ТзОВ «Топаз» заборгувало нашому підприємству 25000 гривень.

Сьогодні 29 листопада 2012 року

01 вересня 2012 року ТзОВ частково погасив розмір боргу на 12500 гривень

Отже сума боргу до 01 вересня 2012 року становила 25000 гривень, а кількість днів прострочення - 91

А з 01 вересня по 29 листопада 2012 року – 12500 гривень і кількість прострочених днів по цій сумі - 90

Розрахунок проводиться двома частинами а сума боргу додається.

Вираховуємо розмір пені:

(Коефіцієнт пені₁ Х суму боргу₁ Х кількість прострочених днів₁) / 100

(0,041 Х 25000 Х 91) : 100 = 932 грн. 75 копійок

(Коефіцієнт пені₂ Х суму боргу₂ Х кількість прострочених днів₂) / 100

(0,041 Х 12500 Х 90) : 100 = 461 грн. 25 копійок

Загальний розмір пені становить – 932,75 + 461, 25 = 1394 гривень

Щоб не було лишніх запитань під час розгляду справи щодо стягнення боргу та пені в судовому процесі сам розрахунок пені варто розписувати у позовній заяві, або ж додавати його до позовної в якості окремого додатку.

Підготував: Роман Щудло

Утилізація транспортних засобів

Нещодавно у першому читанні був прийнятий законопроект «Про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів», що визначає порядок зняття з експлуатації ТЗ на території України та їх утилізації.

Розглянемо основні норми, що можуть «покращити» життя власникам авто та виробникам транспортних засобів.

Дія цього Закону не буде поширюється на ТЗ, які вироблені на території України з метою їх експорту , а також на ті ТЗ з року випуску яких минуло 30 або більше років, що не призначені для комерційного перевезення пасажирів або вантажів, мають оригінальний двигун, кузов і (за наявності) раму, збережені та відреставровані до оригінального стану, види та категорії яких визначатимуться Кабінетом Міністрів України;

В першу чергу зазначимо, що утилізація ТЗ відбуватиметься згідно відповідного висновку про те, що ТЗ не відповідає встановленим технічним вимогам, вимогам безпеки та шкодить навколишньому середовищу і несе загрозу життю та здоров’ю людей. Проте сам порядок визнання ТЗ таким, що підлягає знаттю з експлуатації, ще не встановлений, а буде затверджений Кабінетом Міністрів України.

Безпосереднє право на здійснення утилізації знятих з експлуатації ТЗ мають особи, які зареєстровані в установленому законом порядку, отримали відповідні дозволи на поводження з відходами та:

-        утримують пункти прийому знятих з експлуатації транспортних засобів;

-        та/або утримують пункти розбирання знятих з експлуатації транспортних засобів;

-        та/або здійснюють операції з поводження з відходами, які утворилися в процесі утилізації знятих з експлуатації транспортних засобів.

Право на здійснення утилізації знятих з експлуатації ТЗ мають також особи, які виробляють (виготовляють) транспортні засоби та взяли на себе зобов’язання забезпечити утилізацію знятих з експлуатації ТЗ.

Виробник ТЗ може взяти на себе зобов’язання забезпечити утилізацію знятих з експлуатації ТЗ згідно з Податковим кодексом України особливого порядку справляння екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, за умови, що такий виробник здійснює операції нанесення індивідуального ідентифікаційного номера (VIN) на нероз’ємні складові кузова (кабіни) або шасі та на спеціально виготовлені номерні таблички транспортних засобів; здійснює виробництво (виготовлення) на території України ТЗ категорій M та/або N1 та/або N2 та/або N3 за технологією, що включає зварювання (виготовлення методом нероз’ємного з’єднання), фарбування кузова або кабіни  та складання таких транспортних засобів.

Перелік осіб, які здійснюватимуть утилізацію ТЗ будуть розмішені в відповідному Реєстрі.

Особа, яка буде включена до Реєстру, до 1 березня поточного року змушена буде подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку звіт про виробництво ТЗ за відповідною технологією.

Сама утилізація ТЗ буде платною для власників ТЗ. Розмір плати встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України і не може перевищувати граничного розміру, встановленого Податковим кодексом України для відповідних ТЗ при справлянні екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.

Проте скасовується плата з власників, якщо власником транспортного засобу буде надано довідку про сплату екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, видану в порядку, встановленому Податковим кодексом України або власником транспортного засобу надано довідку про звільнення від сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, видану в порядку, встановленому Податковим кодексом України;

Власник транспортного засобу не пізніше, ніж через 30 днів після дати видання довідки про прийняття транспортного засобу на утилізацію, буде зобов’язаний подати до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації транспортного засобу заяву про зняття з реєстрації такого транспортного засобу, долучивши до заяви один із примірників довідки про прийняття транспортного засобу на утилізацію.

Як видно з тексту законопроекту Державний контроль у сфері утилізації знятих з експлуатації ТЗ здійснюватимуть Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністр економічного розвитку та торгівлі України.

Підготував Роман Щудло